З днем вчителя

Мій журавель

Коли я школу вирішив обрати

І серцем рвавсь до неї звіддаля,

Мені казали: «Йти вчителювати –

Це захотіти в небі журавля.

А журавель – він не домашня птиця,

а журавель – прокляття і мана.

Вже краще в жмені пір’я із синиці,

Ніж та проява в прагненнях і снах».

Я кожен день пірнаю у неспокій

і йду не від звитяг і до звитяг –

я на найкращих зі своїх уроків

в дітей учусь любові до життя.

Коли ж мене пригнічує миттєве

і хилить до найлегшої з доріг –

дивлюся в слід своєму журавлеві

і стверджуюся в намірах своїх.

Сніг сивини душі мені не студить,

літа не забирають, а дають…

Учитель – це завжди назустріч людям,

учитель – це у всім найглибша суть.

І долі я за те довіку вдячний,

що в ній було і літо, і зима,

що журавля не тільки в небі бачив,

а навіть у руках своїх тримав.

Мій журавель за обрій даленіє

у вир і вирій завтрашнього дня.

Мій журавель, моя висока мрія,

яку я на синиць не проміняв.

Михайло Девдера